В один день втратила сина, невістку та онуку жителька Михайло-Коцюбинського Тамара Авдієнко. 14-річна Катерина Авдієнко — одна з 22 дітей, які загинули на Чернігівщині від початку повномасштабного вторгнення Росії. Разом з матір’ю вона 9 березня 2022 року намагалася виїхати з Чернігова. Їхню автівку розстріляли росіяни поблизу села Количівка. За три кілометри звідси, у той же день загинув і батько Катерини — Микола Авдієнко, який обороняв Лукашівку.

За даними Офісу Генпрокурора, станом на ранок 3 червня внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії в Україні загинули 484 дитини, близько тисячі дітей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Ці цифри не остаточні.

"У периметрі три кілометри. Тільки дівчатка перші, о 7:20 (загинули, — ред.) А Коля пізніше, о 10-й годині вони ще оборону держали, він іще із хлопцями прикрив вогнем, щоб ці вийшли, усі хлопці, бо вони в оточенні були", — розповідає бабуся загиблої дівчинки Тамара Авдієнко.

9 березня 2022 року поблизу Количівки російські військові поцілили в п'ять цивільних машин

В один день втратила сина, онуку та невістку: історія Тамари Авдієнко, сім'я якої загинула під Лукашівкою

Два тижні від початку повномасштабного вторгнення Ганна та Катерина були у Чернігові, жінка з дівчинкою жила в мікрорайоні Ремзавод.

"Друзі запропонували, а що давайте виїздить, бо вже ж обстріли, — згадує бабуся.

Перша спроба виїхати не увінчається успіхом, 8 березня автомобіль не випустять із міста, бо вже біля Количівки йтимуть бої.

9 березня автомобіль, в якому їде сім людей, двоє із них діти, виїздить з Чернігова. Проїжджає Количівку, і за три кілометри від села Лукашівка, машину обстрілюють росіяни. Виживуть лише власниця машини Леся Чумак та її донька. Вона і розкаже журналістам подробиці того ранку.

Перший раз, коли почався обстріл, перший раз, коли нам попали в авто, ми ще намагалися далі їхати. А другий раз, що прилетіло, я не знаю, таке, що машину підірвало і викинуло в поле на узбіччя", — розповіла Леся Чумак.

Нині на місці, де ймовірніше за все розстрілювали авто чернігівців, видно розплавлений асфальт.

Тіла Катерини, Ганни та ще трьох пасажирів знайдуть лише після виходу російських військ з Чернігівської області. Катю і Ганну поховають у селі Салтикова-Дівиця.

"Так сталось, що Катрусю з Анею знайшли першими й повезли туди. Ми ще думали, що Коля, ще наш живий. — розповіла Тамара Авдієнко.

Микола Авдієнко загине в бою з росіянами біля ферми у Лукашівці, чоловік прикриватиме відхід побратимів. Наприкінці квітня його поховають у рідному селі.

В домі пані Тамари фотографії Катерини та її батьків. Жінка по крихтах збирає інформацію про той день, коли загинули її діти. Та згадує: її онучка дуже любила танцювати, з дошкільного віку вже займалася цим і мала нагороди.

Дівчинка навчалась у 28-й школі, обожнювала тварин та була творчою особистістю. За два роки до повномасштабного вторгнення вона начитувала молитву до річниці створення ОК "Північ". Так голос Каті знову і знову лунає з телефону у будинку бабусі.

Детальніше у сюжеті:

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

Джерело