Рекордсмен України з ультрамарафонського бігу з Івано-Франківщини Микола Таран 20 травня 2023 року став першим українцем, який пробіг ультрамарафон гірською місцевістю Ecotrail Oslo 80 km у Норвегії.

Під час заходу чоловік збирав гроші на автомобіль для перевезення поранених військовослужбовців. Про біг як сенс життя, благодійність, свої досягнення на змаганнях у Європі та США, а також про ультрамарафон у Норвегії спортсмен розповів у інтерв’ю Суспільному.

Коли ви почали бігати?

— Офіційно бігаю вже сім років. Перший марафон — забіг на 42 км у 2016 році у Вільнюсі (Литва). До того я любив подорожувати, тож вирішив поєднати подорожі із забігами.

Довгий час я працював у лісництві. Графік роботи дозволяв мені тренуватися та їздити на всі змагання, які я планував. Все, що заробляв — вкладав у свої забіги. Зараз я організовую благодійні пробіги, бігаю сам задля благочинності, роблю рекламу, ставлю нові рекорди України та готуюся до наступних забігів.

Чи збираєте ви гроші на ЗСУ під час забігів?

— Зборами займаюся з 2022 року, коли вирішив пробігти 250 км за шість днів, щоб зібрати гроші на авто для ЗСУ. Тоді я побачив, що люди починають донатити. Я виставляв анонс у Facebook та Instagram про те, що буду бігти. Коли подолав 250 км, то побачив, що зібрав непогану суму, тому не хотів після цього зупинятися і продовжив шукати, що ще можна зробити.

Як до благодійних пробігів ставляться у країнах Європи?

— Спочатку в Європі я організовував благодійні пробіжки, а через деякий час почав бігти свої офіційні старти. Організатори забігу на 42 км у Швейцарії запросили мене в Женеву. І я вирішив, що летітиму не просто так, а хочу ще щось зробити, бо знав, що там є багато українців.

Я знайшов два благодійні фонди, подав свою пропозицію: чи хотіли б вони підтримати мою ідею. Вони підтримали. За три дні до марафону я прилетів у Женеву. Ми зробили забіг з прапорами України в центрі міста. Прийшло дуже багато людей. Для мене це було несподіванкою, адже я думав, що прийде не більше п’яти, як це бувало раніше, коли я робив прості бігові екскурсії. Ми пробігли 3,5 км з прапорами. В Осло (Норвегія) я теж провів благодійну пробіжку у вишитих сорочках до Дня вишиванки.

Розкажіть про ультрамарафон у Норвегії, який ви недавно бігли?

— 20 травня о 6:00 я стартував на забігу гірською місцевістю в Норвегії на 80 км. Було непросто. На цей ультрамарафон я потрапив тільки за четвертим разом, бо перші два відкладалися через карантин. На третій раз я не зміг поїхати через повномасштабну війну. В мене було бажання пробігти цю дистанцію. Я раніше переглядав списки на цей забіг і побачив, що там не було жодного українця за всю історію цих змагань. Мене це настільки здивувало і підбадьорило, я зрозумів, що треба бігти. Написав організаторам, що в мене є благодійна мета і я б хотів взяти участь у цьому турнірі. Через деякий час організаторка змагань мені відписала і дала безкоштовну реєстрацію.

Скільки часу пішло на підготовку до забігу?

— У мене цілий рік пішов на підготовку. Неділями я міг пробігати 50 км, а у всі інші дні — по 30-40 км. Публікував у Facebook та Instagram, яку кількість кілометрів я пробіг. Хто хотів підтримати мене, той міг передавати гроші на благодійний фонд. У мене не було відпочинку. Навіть 1 січня зранку я вже пробіг, мабуть, 22 км. 31 грудня теж бігав — 20 км, якщо не помиляюся. В мене були дуже насичені підготовчі дні.

Чи виникли якісь труднощі під час Ecotrail Oslo 80 km у Норвегії?

— Я готувався, дуже багато бігав, тому не було великих проблем. Єдине, що в мене — недоліковані ноги, бо я інтенсивно тренувався. Спочатку запалився м’яз на одній нозі, потім — на другій. О 6:00 я не знав, як взагалі бігтиму, але мені вдалося фінішувати. Ліміт часу — 14 годин. Я добіг за дев’ять. Було 400 учасників на цій дистанції. Перші 40 км довелося бігти догори. Це — як Українські Карпати, як підійматися на Говерлу. Було дивно, коли ти біжиш перший кілометр, а тобі вже треба вибігати уверх. Коли я підбігав на фініш, то організаторка змагань подарувала мені міжнародний сертифікат про те, що я — перший українець, який пробіг цей ультрамарафон. Я дуже тішуся і горджуся цим.

Пробіг понад 20 марафонів у США та Європі: як прикарпатець долає дистанції та допомагає ЗСУ

Джерело