У ніч проти 24 грудня дві російські ракети С-300 влучили в Лежинську гімназію на Запоріжжі. Будівля навчального закладу частково зазнала руйновань. Після перемоги її планують відновити, нині розробляють проєктно-кошторисну документацію, — зазначила Суспільному директорка навчального закладу Олена Кучеренко.

Що розповідають про школу вчителі та учні — читайте далі.

До початку повномасштабної війни в Лежинській гімназії було гамірно, панувала дружня атмосфера, нині ж— лише уламки скла та цегли.

"Сказати, що це шок – нічого не сказати. Це знаєте, як душа в тих руїнах була. Зруйновані повністю дах, двері, вікна, приміщення пошкоджено", — розповідає Олена Кучеренко.

Частина навчального закладу, що знаходиться праворуч, внаслідок обстрілу зруйнована вщент. Там знаходилися комп’ютерні класи та кабінет української мови, – каже Олена Кучеренко:

"Ці куточки оздоблювали наші діти, за їхньої ініціативи. Їм захотілося якось яскраво розфарбувати школу на свій смак. Мабуть, енергетика дітей наскільки потужна, що, ви бачите, малюнки все-таки збереглися. Тріщини, руїни, але… тут потенційно небезпечно знаходитися, тому що йдуть руйнування".

До початку великої війни в гімназії навчалося 270 дітей. Нині залишилося 253 учня, бо дехто евакуювався за кордон. Вчителів теж стало менше:

"Два вчителя розрахувалося. Одна за сімейними обставинами, одна вчителька виїхала за кордон і знайшла роботу в Швеції. Викладачі із дому ведуть уроки, але це все регулярно, у нас є розклад уроків", – зазначає директорка Олена Кучеренко.

Лежинській гімназії 50 років – 36 з них працює вчителькою початкових класів Наталія Жарік. Жінка каже: говорити без сліз про те, що сталося з закладом, не може. Вона тримає в руках уламок російської ракети, який зруйнував навчальний заклад, і з жахом згадує ніч проти 24 грудня, коли стався обстріл.

"Для кожного вчителя школа – це друга домівка. Напевно, я не побоюся сказати цього слова, що навіть частину часу від родини вириваєш для того, щоб віддати школі", – зазначає Наталія Жарік.

У Лежинській гімназії навчаються сестри Ірина та Вікторія Русінових. Ірина — у 8 класі. Дівчина розповідає, що заклад особливий для її родини, оскільки тут освіту здобували і їхні батьки. Тепер школа в пам'яті:

"Тут усі мої спогади. Тут було дуже багато спілкування з моїми друзями, дуже багато спілкування з вчителями, багато ми бачилися. А зараз такої можливості немає".

Не могла повірити в те, що сталося й сестра Ірини – випускниця Леженської гімназії Вікторія Русінова:

"Перші емоції, коли побачила, було дуже шкода, одразу сльози. Підтримали прийшли вчителів одразу, бо ми разом всі. Треба один-одного підтримувати".

Після перемоги навчальний заклад планують реконструювати – каже Олена Кучеренко:

"Наразі ми разом із нашою сільською радою плануємо виготовлення самого основного – це проєктно-кошторисної документації. Наразі кошти знайдені. А далі після контрнаступу, після перемоги, все-таки обов’язково школа буде відбудована".

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber