У п’ятницю, 3 лютого, Київ приймає саміт Україна-ЄС. Перша за два роки зустріч українського та європейського керівництва відбуватиметься у воєнних умовах, коли Путін погрожує відповісти на постачання Україні західних танків, зокрема німецьких Leopard.

Саміт Україна-ЄС воєнного часу: Київ чекає швидкої євроінтеграції, проте ЄС ще не готовий

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн приїхала до Києва днем раніше разом із 15-ма єврокомісарами для участі в засіданні Єврокомісії та українського уряду, заявивши, що Україна стане членом ЄС.

Саме це питання стало найбільшим каменем спотикання цього саміту. У червні 2022 року, за чотири місяці після подання Києвом заявки на членство в ЄС, Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ. Нагадаємо, що відповідну заявку до Брюсселя президент Зеленський спрямував 28 лютого – за чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення, коли світ не вірив, що Україна встоїть.

Дійсно, це вперше в історії ЄС, коли країна-аспірант так швидко отримала статус кандидата. Зараз так само швидко ми хочемо перегорнути наступну сторінку – почати офіційні переговори про вступ. Проте не всі в ЄС із цим згодні, нагадуючи про домашню роботу – сім рекомендацій, які Україна має виконати для початку офіційних переговорів про вступ. І станом на зараз, ми лише на половині шляху.

Разом із цим фінансова підтримка України з боку ЄС не зупиняється. Банк ЄС надасть 2 млрд євро, або навіть більше, на відбудову шкіл, доріг, лікарень та інші проєкти. Європейська Рада погодила 7-й пакет військової підтримки на 500 млн євро, а також 45 млн євро для навчання 15 тис. чукраїнських військових. Крім того, ЄС до 24 лютого планує ухвалити 10-й пакет санкцій проти Росії, до якого можуть увійти санкції проти російського “Росатома” й спрямування російських державних активів на користь України.

Про те, як Україні переломити скептицизм ЄС щодо нашого членства, прискорити виконання “домашньої сімки” та не потрапити в пастку, коли після цього ЄС висуне нові вимоги для офіційного початку переговорів щодо членства України в ЄС, читайте в матеріалі ТСН.ua.

Членство в ЄС
Напередодні саміту Україна-ЄС в інтерв’ю німецькій Spiegel український прем’єр Денис Шмигаль виголосив досить амбітну заяву – Україна має стати членом ЄС за два роки. За його словами, коли Україна подавала офіційну заявку на членство, нам казали, що на отримання статусу кандидата зазвичай йде два роки.

“Ми зробили це за 120 днів. Тепер, коли ми хочемо виконати сім необхідних пунктів, нам сказали: це займе ще два роки. Ми ж зробимо це за кілька місяців. Переговори та підготовка до вступу зазвичай триває п’ять, сім, десять років. Але наша мета – бути готовими до членства в ЄС до кінця 2024 року. Тоді вже країни ЄС будуть вирішувати, як швидко вони готові нас прийняти”, – сказав Шмигаль.

Ця заява українського прем’єра здійняла цілу бурю в європейських колах.

“Група держав-членів попередила, що Києву слід дати зрозуміти, що це буде неможливо”, – пише BBC.

“Це кидає рукавичку істеблішменту ЄС, який намагається залишити членство України на потім. Ніхто в ЄС не вважає це реалістичним”, – пише Politico.

Видання зазначає, що серед занепокоєнь, які неофіційно висловлюють представники “старої” Європи щодо нашого членства – це надвеликі витрати на Україну з бюджету ЄС та можливе політичне об’єднання України та Польщі в неформальний союз, який може скласти конкуренцію Німеччині.

Польща ж, а також країни Балтії та інші, тиснуть у цьому питанні на Німеччину, Францію, Данію, Бельгію, Португалію, Іспанію й Нідерланди, щоб процес євроінтеграції України відбувався швидше.

“Польща, три країни Балтії та Україна наполягали на формулюванні (у підсумковому коммюніке саміту – ред.), яке б вказувало Києву, що його заявку на членство можна прискорити”, – йдеться у статті Euractiv.

Пізніше на спільній пресконференції після засідання Єврокомісії та уряду України в Києві, Денис Шмигаль пояснив, що не чекає автоматизму у питанні вступу України до ЄС. За його словами, Київ прекрасно розуміє, що рішення про членство мають ухвалити 27 країн-членів ЄС, тому буде процес дискусій, який забере час.

“Коли я говорю про два роки, йдеться про те, що ми докладемо всіх зусиль, щоби покласти ЄС на стіл звіт про те, що ми готові. Але ми свідомі того, після цього схвалення рішення забере час. Але ми хочем завершити свою частини роботи якнайшвидше”, – сказав прем’єр.

Цікаво, що більшість європейських видань, пишучи про очікування від саміту Україна-ЄС, згадують заяву президента Франції Еммануеля Макрона, що вступ України до ЄС може тривати кілька років, а може й десятиліття. Але європейські видання забувають додати, що цю свою заяву французький президент зробив у травні минулого року. З того часу багато чого змінилося, Росія зазнала багатьох стратегічних військових поразок, перебуваючи в міжнародній ізоляції.

Можливо саме тому напередодні саміту Україні-ЄС, де вирішуватиметься питання термінів початку офіційних переговорів про наш вступ до ЄС, Путін вчергове вдався до завуальованих ядерних погроз. Перебуваючи з візитом у Волгограді до 80-річчя перемоги у Сталінградській битві, де напередодні відкрили пам’ятник Сталіну, Путін заявив, що Росії є чим відповісти на постачання Україні західних танків, зокрема німецьких Leopard.

“І застосуванням бронетехніки справа не закінчиться”, – заявив Путін, згодом додавши, що головна задача зараз – це зберегти Росію. Цікавий перехід відбувся у його свідомості за рік повномасштабної війни проти України, від “взяти Київ за три дні” до “зберегти Росію”.

Формула миру
Не менш показово, що у четвер, 2 лютого, якраз напередодні саміту Україна-ЄС у Києві, Європарламент абсолютною більшістю ухвалив резолюцію, якою закликав ЄС працювати над початком переговорів про членство України в ЄС, й підтримати дорожню карту щодо доєднання України до єдиного ринку ЄС.

І за підсумками спільного засідання українського уряду та Єврокомісії у четвер, 2 лютого, в Києві підписали угоду про участь України в семирічній програмі ЄС “Єдиний ринок”, що покликана спростити доступ українському бізнесу до ринків країн ЄС.

“Бюджет програми складає 4,2 млрд євро, а один із її основних компонентів – розвиток конкурентоспроможності бізнесу. Наша участь у цьому проєкті сприятиме додатковій підтримці українських підприємців, які є фундаментом нашої економіки”, – дописав у Facebook Денис Шмигаль.

Також пізніше у четвер, 2 лютого, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина повідомила, що на саміті Україна-ЄС у п’ятницю, 3 лютого, Київ таки задекларує про початок підготовки до переговорів про вступ до ЄС. За її словами, це буде дуже проривне рішення, закріплене за підсумками саміту. Тому, можна вважати, що крига в Брюсселі таки скресла.

“Президентка Європейської комісії сьогодні офіційно вручила президенту звіт про готовність України до перемовин і відповідність українського законодавства європейському. Ми також оголосили, що починаємо оцінку й підготовку переговорних позицій з усіх 35 розділів майбутньої угоди про приєднання до ЄС”, – заявила Стефанішина, додавши, що на саміті також обговорюватиметься “формула миру” та саміту миру, а також санкційного тиску на РФ і політичні реформи в межах виконання семи рекомендацій Єврокомісії.

Щодо формули та саміту миру, йдеться про “формула миру” з 10 пунктів (що передбачає повне виведення російських військ з території України; відновлення кордонів 1991 року; припинення бойових дій; виплату Росією репарацій; створення трибуналу для військових злочинців РФ тощо – ред.), яку президент Зеленський презентував на саміті G20 у листопаді, пізніше ініціювавши скликання Глобального саміту світу у штаб-квартирі ООН 24 лютого – у річницю початку повномасштабного російського вторгнення.

Домашня робота
Різні європейські медіа повідомляли, що підсумкове комюніке саміту Україна-ЄС було погоджено ще 31 січня. Так, залишалися неузгоджені деталі щодо механізмів початку офіційних перемовин щодо вступу України до ЄС. Але решта позицій була погоджена, зокрема щодо домашньої роботи з семи рекомендацій, які Україна має виконати, щоб власне ці офіційні перемовини щодо вступу до ЄС стартували.

Власне, що це за сім рекомендацій ЄС, які Україна має виконати для початку офіційних перемовин щодо вступу до ЄС? За даними Центру “Нова Європа”, станом на січень ми просунулися щодо їхнього виконання лише на 5,8 балів із 10 можливих:

реформа Конституційного суду (ухвалення законодавства щодо процедури відбору суддів КС); продовження судової реформи (щодо кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфкомісії суддів); посилення боротьби з корупцією (завершення призначення нового керівника САП та директора НАБУ); боротьба з відмиванням коштів;
антиолігархічна реформа (запровадження відповідного законодавства з урахуванням висновку Венеційської комісії);
реформа медіасфери (ухвалення закону про ЗМІ з узгодженням українського законодавства з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги);
зміна законодавства про нацменшини (згідно з рекомендаціями Венеційської комісії).

Джерело