Українців, які навчаються у закордонних вишах, з 15 вересня перестали випускати за кордон, навіть якщо вони мали візи і могли пред’явити оригінали документів про вступ. Юристи заявляють, що такі дії українських прикордонників є незаконними та рекомендують звертатися до суду. Про це йдеться у матеріалі «Главкома».

Адвокат Марія Пілероа у коментарі «Главкому» зауважує, що не випускати українських студентів вчитися за кордон наразі незаконно. Вона пояснила: законом, що має найвищу силу в Україні, є Конституція України, зміни до якої можуть бути внесені виключно Верховною Радою. Якщо виникає потреба обмежити якесь з прав, закріплених Конституцією (зокрема, свобода пересування, право на освіту), таке обмеження повинне бути обґрунтованим і прийнятим Верховною Радою України у вигляді закону. Тож на сьогодні обмеження на виїзд студентів за кордон є незаконним, вважає адвокатка.

«Громадяни України, які законно вступили до закордонного вишу і мають всі підтверджувальні документи та яким надана відстрочка від мобілізації, мають повне законне право на перетин кордону з метою навчання. І це право досі не заборонене і не обмежене жодним законом. Тому на контрольно-пропускних пунктах прикордонники, не випускаючи студентів, грубо порушують Конституцію України і Конвенцію про захист прав людини й основоположних свобод», – наголошує Пілероа.

Навчання за кордоном. Юристи дали поради студентам, яких не випускають з України

Адвокат Віталій Стамбул радить студентам, яким відмовили у перетині кордону, не зволікаючи звертатися до суду. «Є випадки, коли родини цих студентів збирали документи, йшли до суду та домагалися скасування відмови у перетині державного кордону», – сказав він у коментарі «Главкому».

Юрист Олег Джурбій пояснив, що звертатися потрібно до окружного адміністративного суду або до суду першої інстанції за місцем проживання (щоби потім не їздити в іншу область на слухання). Доведеться сплатити 992 грн судового збору і послуги адвоката, якщо ви вирішите до нього звертатися. Якщо суд ухвалить рішення на вашу користь, судовий збір ви вже не сплачуватимете.

У позові необхідно зазначити реквізити: свої і військової частини, до якої відноситься пункт пропуску, розписати усі події. У суду можна також попросити стягнути моральну шкоду чи матеріальні збитки. Зокрема, ними можуть бути бронювання готелів чи іншого житла, оренда автомобіля чи придбані квитки, які не знадобилися через заборону виїзду. Також збитками може бути оплата на навчання, якщо вас не пропустили й, відповідно, ви не можете навчатися.

«Така справа та її розгляд може тривати півтора-два місяці. Принаймні такий результат я побачив останнім часом, з моменту звернення до суду й до моменту винесення рішення», – пояснює адвокат.

Однак Віталій Стамбул зауважив: навіть таке рішення суду на 100% не гарантує, що вас випустять за кордон. Держприкордонслужба може раз за разом вивчати ваші документи і знаходити, вірніше не знаходити, серед них якогось, що є необхідним саме зараз. Однак з цим рішенням суду вірогідність проїзду таки збільшується.

Раніше стало відомо, що українські студенти, яких не випускають на навчання за кордон, влаштували акцію протесту на контрольно-пропускному пункті «Шегині», що на Львівщині. Декілька десятків людей приїхали на пункт пропуску, де отримали масові відмови від прикордонників. На «акцію» запросили ЗМІ. Студенти мають намір її повторити. 

Зазначимо, раніше Міністерство внутрішніх справ роз'яснило, як виїхати з України чоловікам-студентам, що навчаються за кордоном. 

Джерело